Галина Мовчан та її чоловік, які мешкають у маленькому селі Івча на Вінничині, виховують трьох онуків (двоє з яких ще навчаються у школі, а один нещодавно закінчив) на дві свої пенсії, що разом складають близько 125 доларів на місяць. Галині завжди доводиться міркувати над тим, як отримати додаткові гроші для сім’ї, але донедавна вона навіть не думала над тим, щоб вирощувати хрін, бо це не вартувало вкладених зусиль – адже за кілограм хрону платили копійки. Але потім вона дізналася про те, що Вінницька харчосмакова фабрика (один з найвідоміших в Україні виробників столового хрону та спеціалізованих соусів) різко підвищила закупівельну ціну за корінь цієї рослини, зовні схожої на бур'ян – тож вирішила спробувати.   

Фабрика почала закуповувати корінь хрону за вищою ціною після того, як проект USAID «Підтримка сільського господарства та сільських територій» допоміг їй модернізувати виробництво на основі спільного інвестування. Це партнерство є не єдиним серед тих, які були започатковані USAID у співпраці з місцевими переробниками, аби поліпшити статки малих сімейних господарств. За підтримки USAID, підприємство встановило нове обладнання на лініях для фасування та пакування продукції, завдяки чому наростило виробництво столового хрону на 40%. Поряд із цим фабрика збільшила асортимент – тепер замість двох видів продукції виробляється 12 (у т.ч. продукти під сертифікованою органічною маркою), розширила базу постачання (замість шести нині вона отримує сировину з восьми областей країни), залучила додаткових працівників до закупівельного підрозділу та реструктуризувала графік збору сировини.       

Активніше почали працювати і механізми маркетингу та збуту, у т.ч. за межами України; завдяки цьому Вінницькій фабриці вдалося освоїти кілька нових ринків. Для того, щоб задовольнити вищий попит на свою продукцію, підприємство розширило закупівельну базу з 3 до 6 тис. сімейних господарств. При цьому постійно зростала закупівельна ціна на корінь хрону – у 2016 році вона у перерахунку складала менше одного американського цента за кілограм, а сьогодні – 26 центів.  Малі сімейні господарства – такі, як у Галини Мовчан – отримують від цього величезну користь, бо таким чином щороку мають понад 300 доларів додаткового доходу.    

«Ми на цьому заробляємо майже стільки, як від продажу картоплі», – каже пані Галина. «Тільки викопали хрін – можна вже готувати землю під картоплю. Хрін росте цілу зиму – тож навесні маємо собі подарунок».  

Жінка додає, що за додатково отримані кошти змогла купити нову одежу та взуття для онуків. «Іноді, звичайно, втомлюємося – бо викопувати корінь з глинистої землі нелегко», – зауважує вона. «Але потім отримуємо на руки гроші і розуміємо, що воно було того варте. У нашому селі тепер багато хто заробляє, вирощуючи хрін. Для всіх нас це добрий додатковий дохід, тож ми дуже вдячні USAID за те, що допомогли фабриці – бо тепер фабрика допомагає нам».