На початку 2020 р. 28-річна Олеся*, яка разом із чоловіком і сином мешкала в одному з міст Західної України, виїхала на роботу до Нідерландів. За рік до того її чоловік пережив операцію на серці, причому лікарі зауважили, що йому знадобиться додаткове хірургічне втручання. Аби оплатити вартість наступної операції, подружжя вирішило, що Олесі слід шукати працевлаштування за кордоном. Зрештою вона – дипломований психолог і педагог з університетською освітою – отримала роботу сиділки з догляду за літньою жінкою. Але за місяць по тому, як Олеся приїхала до Нідерландів, до Європи дісталася пандемія COVID-19.

В Інтернеті вона побачила інформацію про те, що з 17 березня 2020 року Україна закриває свої кордони, тож почала гарячково обмірковувати варіанти повернення додому. Олеся спробувала додзвонитися до Міністерства закордонних справ, Посольства України у Нідерландах, Державної прикордонної служби та інших державних органів, але їхні телефонні лінії були перевантажені тисячами таких дзвінків.

Часу було обмаль, а вона все ще залишалася в іноземній країні без жодної можливості повернутися в Україну до закриття кордонів. Олеся опинилася у такій же ситуації, як і багато інших заробітчан із початком пандемії – без роботи, без помешкання, з обмеженими коштами, які танули на очах.

На щастя, хтось із знайомих сказав їй, як отримати допомогу, зателефонувавши за номером 527 – на Національну безкоштовну гарячу лінію з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів, яка працює за підтримки USAID та Міжнародної організації з міграції. Олеся набрала номер, та за допомоги операторів лінії змогла зареєструватися на чартерний рейс до Києва, організований Урядом України з метою евакуації своїх громадян.

Проте вже після посадки літака у столиці України на неї чекало нове випробування – всі  внутрішні пасажирські перевезення були призупинені, тож Олеся не мала змоги повернутися до рідного міста. Оператори гарячої лінії знову прийшли на допомогу, надавши жінці критично важливу інформацію: за їхньої підтримки вона знайшла приватного перевізника та змогла дістатися додому.

З березня по червень 2020 року, під час спалаху пандемії та введення обмежень на пересування оператори гарячої лінії надали майже 10 тис. консультацій стосовно COVID-19, з яких понад 8 тис. були пов’язані саме з питаннями поїздок громадян. Це вдвічі більше консультацій, аніж у середньому за той же період протягом року – до того на лінію надходило близько 20 тис. дзвінків на рік. Більшість із тих, хто звертався по допомогу, задавали ті ж самі запитання, що й Олеся, а також хотіли отримати інформацію щодо отримання віз, нових правил виїзду за кордон, дізнатися чи працюють ті чи інші пункти перетину кордону, або ж як звернутися до посольств і консульств України в іноземних країнах.

Навіть сьогодні ті українці, які працюють за кордоном, все ще відчувають труднощі, спричинені пандемією COVID-19. Багато з них і досі перебувають у складних обставинах у зв’язку з подальшою дією обмежень на пересування: вони можуть втратити роботу та візи, які дають право працювати за кордоном, стати легкою жертвою шахраїв, спокуситися на ризикові пропозиції або виявитися вразливими у ситуації, де потенційно можуть стати «живим товаром» для торгівців людьми. Гаряча лінія продовжує надавати критично важливі послуги, допомагаючи тисячам українців знайти дорогу додому.

Національна безкоштовна гаряча лінія з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів – короткий номер 527 – працює щоденно з 8:00 до 20:00. Докладнішу інформацію про неї можна отримати за адресою www.527.org.ua.

*Ім’я героїні змінене з метою захисту права на повагу до приватного життя