Завершивши військову службу в зоні конфлікту на Донеччині, 37-річний Іван повернувся додому, до жінки та донечки. Знайти постійну роботу ветеранові не вдалося, тож для того, щоб хоч якось забезпечити сім’ю, він почав підробляти на будівництві. У підсумку надскладні фінансові обставини змусили його зайнятися незаконною торгівлею наркотиками; завершилося це арештом та ув’язненням у слідчому ізоляторі, та зрештою – застосуванням пробації. Під час обов’язкового відвідування служби пробації Іван отримав направлення пройти тестування на ВІЛ, оскільки всі ув’язнені й ті, до кого був застосований захід кримінальної пробації, отримують доступ до послуг з ВІЛ-тестування. Для проведення тесту медичний працівник скористався методом обстеження на основі аналізу ризиків, який був розроблений проектом USAID «Заради життя»; результати тестування засвідчили, що Іван має ВІЛ.  

Соціальний працівник пояснив Іванові, що дуже важливо, аби його дружина також пройшла тестування на ВІЛ. Чоловік був налаштований проти цього, і навіть відмовився від медичних і соціальних послуг – оскільки йому важко було сприйняти свій діагноз. Але соціальний працівник виявився наполегливим та зрештою переконав Івана пройти ще один тест, який підтвердив початковий діагноз. Іван і надалі відмовлявся від лікування ВІЛ-інфекції, але згодився поговорити з дружиною.  Соціальний працівник переконав її у необхідності пройти тестування – результат якого також виявився позитивним. Обговоривши з соціальним працівником можливі варіанти, подружжя разом пішло до лікаря; нині Іван і його дружина успішно проходять лікування. 

Показник захворюваності на ВІЛ серед українських ув'язнених складає 7,6%. У співпраці з правоохоронною системою, проект USAID «Заради життя» прагне розширити обсяги діагностики та зміцнити механізми надання комплексної допомоги тим хворим на ВІЛ-інфекцію, туберкульоз чи вірусні гепатити, які відбувають покарання, перебувають на попередньому ув’язненні або на пробації у 12 визначених областях України.  

За цей час проект «Заради життя» у пілотному режимі запровадив два інноваційні методи, що допомагають визначити ВІЛ-позитивних ув'язнених та розпочати їхнє лікування. Тестування для визначення початкового носія хвороби (Index Case Testing - ICT) серед ув'язнених, та послуги з повідомлення партнерів (Partner Notification Services – PNS) – це системні механізми, які використовуються добровільно та забезпечують інформування статевих партнерів, партнерів зі вживання ін’єкційних наркотиків та дітей, чиї батьки хворіють на ВІЛ, про підвищений ризик інфікування, та надають їм можливість пройти тестування. Якщо його результати виявилися негативними, ці особи одразу отримують доступ до послуг з профілактики ВІЛ-інфекції, а якщо позитивними – можуть негайно розпочати лікування.

За підтримки, що забезпечується в рамках Надзвичайної ініціативи Президента США з надання допомоги у боротьбі з ВІЛ/СНІД (PEPFAR), проект USAID «Заради життя» одним із перших в Україні почав використовувати методики ICT та PNS у місцях позбавлення волі – вперше вони були застосовані у Миколаївській області у січні 2019 року, а починаючи з жовтня того ж року їхнє використання поширюється на всі області країни, які отримують допомогу від PEPFAR.

Проект «Заради життя» забезпечує стандартизацію підходів до визначення ВІЛ-позитивних ув'язнених та початку їхнього лікування на основі типової процедури, яка була затверджена Управлінням медичного забезпечення Міністерства юстиції України у серпні 2019 року. Проект також розробив пакет навчальних матеріалів зі впровадження ICT у місцях позбавлення волі, а у серпні 2019 року провів низку триденних семінарів у Одесі з питань використання цієї методики.